Електрокардіографія (ЕКГ) без розшифровки

Електрокардіографія або ЕКГ серця — це неінвазивна та безпечна діагностична процедура, за допомогою якої виявляють порушення в роботі серця. Метод, заснований на вимірюванні та фіксації електричних потенціалів, генерованих серцевими м'язами. Показники відображаються у вигляді графіку, який надає лікарям інформацію про особливості функціонування серця в різних фазах скорочень. Класичну електрокардіографію (ЕКГ без навантаження) застосовують в діагностичних і профілактичних цілях. Діагностика та контроль розвитку певних патологій серця вимагає проведення електрокардіографії з фізичним навантаженням.

Цілі дослідження

Електрокардіографія є «золотим стандартом» діагностики в кардіології, що обумовлено інформаційними процедурами та високою діагностичною цінністю одержуваних результатів. Реєстрація електричної активності серця допомагає оцінити наступні функції органів:

• проводимість імпульсів;
• частоту і силу скорочень;
• якість кровообігу серцевих м'язів;
• роботу шлуночківи предсердь.

Процедура допомагає в діагностиці блокад — виявленні місць у серцевих м’язах, де втрачається передача імпульсів. Крім того, за допомогою ЕКГ визначають наявність та локалізацію органічних змін серцевого м’яза (наприклад, ішемію, місця некрозу після інфаркту).
ЕКГ застосовують в цілях профілактики. Регулярне дослідження в рамках профілактичного огляду дозволяє діагностувати серцево-судинні патології на перших ранніх етапах розвитку та уникнути серйозних ускладнень. Оцінка функцій серця методом ЕКГ необхідна в пульмонології, гастроентерології, неврології, ендокринології, а також при підготовці до хірургічної операції. Процедура надає інформацію, незамінну при діагностиці широкого спектру захворювань кардіологічного профілю.
Цель ЕКГ з навантаженням або стресс-ЕКГ є об'єктивною оцінкою функціонування серця після фізичного напруги. Метод передбачає реєстрацію електричних потенціалів до навантажень і після цього з подальшим порівняння показників. Такий підхід вимагає часових витрат, однак збільшує діагностичну цінність методу, оскільки деякі збої в роботі серця виявляються виключно в стресових умовах.

Покази до проведення

Фахівці Лікарні ЕКСПЕРТ рекомендує зробити ЕКГ, якщо є підозра до патології серця, на що можуть вказати наступні симптоми:

• болі в загрудному просторі;
• задишка;
• порушення ритму;
• затрудненне дихання;
• втрати свідомості;
• напади слабкості;
• підвищення артеріального тиску;
• печіння в грудях.

Електрокардіограмма показана особам з групи ризику по розвитку серцево-судинної патології. Приналежність до цієї категорії пацієнтів вказують на особливості образу життя та стану:

• гіпертонічна хвороба;
• вагітність;
• шкідливі звички (курення, вживання алкоголю);
• нерегулярне харчування;
• зайва вага;
• гіподинамія;
• надлишкові навантаження (тяжка фізична праця, професійні заняття спортом);
• порушення ліпідного обміну за результатами ліпідограмми;
• гіпотиреоз / гіпертиреоз;
• хронічні інфекційні захворювання;
• аутоімунні патології.

ЕКГ також проводять з метою контролю ефективності терапії та підбору найбільш раціональних реабілітаційних заходів. Результати ЕКГ у покої та після навантажень допомагають визначити клас стенокардії, діагностувати ішемічні захворювання серця, скласти прогноз пацієнта та підібрати оптимальний рівень фізичної активності. Обов'язкові профілактичні дослідження серця проходять представників деяких професій (водії, пілоти, спортсмени та ін.).

Подготовка к електрокардіографії

Відсутність необхідності в специфічних підготовчих заходах є однією з переваг ЕКГ. При необхідності процедури проводяться в екстренному порядку без будь-якої підготовки. Для планового проведення ЕКГ актуальні наступні організаційні моменти:

• напередодні краще утриматися від алкоголю та переїдання;
• в день дослідження виключається важка фізична праця та інтенсивні заняття спортом;
• перед відвідуванням лікарні варто прийняти душ і відмовитися від використання косметичних засобів тіла (для гарної фіксації електродів);
• за 4-6 годин до процедури краще не вживати тонізуючих напоїв (кава, чай, енергетики);
• за 2 години бажано відмовитися від куріння та їжі.

Недосипання, фізичні навантаження, стреси, а також використання деяких медикаментів, які здатні збільшити точність результатів. Пацієнту краще повідомляти про ці фактори лікаря, який проводить діагностику.
Підготовка до стресс-ЕКГ проходить в аналогічному порядку. Особливість у тому, що на даний вид дослідження зазвичай скеровують особи з уже діагностованим захворюванням серця, які на регулярній основі приймають лікарські препарати. Перед електрокардіографією з навантаженням лікар може порекомендувати припинити прийом засобів із групи бета-блокаторів на 1-2 дні. При необхідності відслідкувати роботу серця в умовах навантажень на фоні прийому антиангінальних засобів пацієнт приймає медикаменти в звичайному режимі.

Як проходить процедура?

Електрокардіографію проводять у кабінеті. Процедура проходить безболісно, добре переноситься пацієнтами всіх вікових категорій– дітьми, вагітними жінками та людьми похилого віку. Зазвичай дослідження займає не більше 15 хвилин.
Пацієнт звільняє від одягу грудну клітину, область передплічча і голені, лягає на кушетку. На його тіло встановлюють електроди, на кінцівках фіксують манжети. Пацієнта просять дотримуватись спокою протягом певного часу. Іноді потрібно на 7-10 секунд затримати дихання.
Все вимірювання проводяться в автоматичному режимі. Результати дослідження отримують в електронному чи друкованому вигляді. Електрокардіограмма відражає скорочення серця і виглядає як графік у вигляді неправильної кривої.

ЭКГ с навантаженням

Електрокардіограмма з навантажувальним механізмом передбачає реєстрацію електричних імпульсів перед, під час і після фізичної активності. Для проведення тесту пацієнту пропонують виконувати вправи (найчастіше це присідання) з лінійним або преривистим підвищенням інтенсивності. Дослідження триває 20-30 хвилин.

Протипокази

Класичне ЕКГ серця є найважливішим дослідженням і не має протипоказів. Тест з навантаженням не проводять для пацієнтів з нестабільним перебігом стенокардії або артеріальної гіпертензії, при гострому інфаркті міокарда, тромбофлебіті, аневризмі аорти.