Термін «вегетосудинна дистонія» багато років використовували для опису десятків різних симптомів — від серцебиття до запаморочення й відчуття нестачі повітря. Сучасна медицина визнає: ВСД не є окремою хворобою. Це збірна назва для станів, у яких порушується робота автономної нервової системи — тієї, що керує пульсом, тиском, диханням, потовиділенням та іншими процесами, які ми не контролюємо свідомо. Саме тому симптоми можуть здаватися «містичними» або непередбачуваними, хоча насправді мають конкретні механізми.
Звідки береться «вегетативний хаос» у тілі
Автономна нервова система складається з двох частин: симпатичної (активує організм) і парасимпатичної (заспокоює). Коли баланс між ними порушується, тіло реагує хвилями серцебиття, перепадами тиску, тремтінням, відчуттям жару або холоду, проблемами з диханням, слабкістю чи тривогою. Найчастіше такі симптоми виникають через хронічний стрес, перевтому, недосипання, виснаження нервової системи або емоційні перевантаження.
Але подібні прояви можуть бути й ознакою інших станів — анемії, порушення роботи щитоподібної залози, гормональних змін, дефіцитів мікроелементів, аритмій. Саме тому дуже важливо не списувати все на «ВСД», а пройти діагностику.
Як проявляються стани, які раніше називали ВСД
Симптоми можуть бути епізодичними або хронічними:
-
раптове серцебиття, «провали» або відчуття ударів у грудях
-
запаморочення, нестійкість, туман у голові
-
хвилі жару, тремтіння, пітливість
-
відчуття нестачі повітря або неможливість глибоко вдихнути
-
різкі перепади тиску
-
слабкість, тривога, панічні стани
-
порушення сну, внутрішнє напруження
Багато людей роками живуть з такими симптомами, не отримуючи правильної допомоги, тому що причина залишається невизначеною.
Чому термін «ВСД» вважається застарілим
ВСД об’єднувала надто різні механізми — від тривожного розладу до гормональних змін і порушень серцевого ритму. Це ускладнювало діагностику і призводило до шаблонного лікування, яке не вирішувало першопричини. Сьогодні замість ВСД фахівці визначають конкретний стан: дисфункцію автономної нервової системи, тривожний розлад, ортостатичну гіпотензію, тахікардію, ендокринні порушення чи дефіцити.
Точний діагноз означає правильне лікування — без зайвих препаратів і без міфології.
Що робити, якщо симптоми заважають жити
Перше — виключити органічні причини. Для цього потрібні аналізи крові, гормони щитоподібної залози, ЕКГ, добовий моніторинг, оцінка рівня вітамінів та мікроелементів. Якщо серйозних порушень не знайшли, тоді працюють зі стресом, сном, тривогою, режимом дня і фізичною активністю.
Дуже важливо: ці симптоми не «вигадані» і не є «примхою». Це реальна дисрегуляція нервової системи, яка добре коригується за правильного підходу.

Facebook
Instagram
Телеграм
Viber