Остеохондроз під мікроскопом: чому хребет “зношується” і як це зупинити?

Остеохондроз — це не «відкладення солей» і не наслідок віку, як часто вважають. Це комплекс змін у хребті, який починається з виснаження міжхребцевих дисків. Диски працюють як амортизатори, але не мають власного кровопостачання, тому повністю залежать від руху та здорового м’язового корсета. Коли руху мало, м’язи слабшають, а напруга і сидячий спосіб життя навантажують хребет, диск втрачає вологу, стає щільнішим і менш еластичним. Це запускає ланцюг змін, який може спричиняти біль, оніміння та обмеження рухів.

 

 

Як саме відбувається «зношування» хребта

 

Диск складається з м’якого ядра та щільного кільця навколо. За нормальних умов він працює як пружина, але коли починає втрачати воду, ядро «просідає», а кільце тріскається. Так виникають протрузії — невеликі випинання диска, які можуть тиснути на нерви. Якщо тріщини стають більшими, утворюється грижа диска — це вже серйозніший стан, який може спричиняти різкий біль у попереку чи шиї, простріли в ногу чи руку, втрату чутливості.

 

Організм намагається компенсувати нестабільність, створюючи остеофіти — кісткові вирости. Вони обмежують рух, але одночасно можуть тиснути на нервові корінці. Саме тому остеохондроз часто супроводжується невралгією, спазмами та хронічним болем.

 

 

Які симптоми повинні насторожити

 

Остеохондроз проявляється залежно від відділу хребта. У шийному — це головний біль, запаморочення, біль у плечах, оніміння рук. У грудному — біль між лопатками, скутість, дискомфорт у ребрах, який легко сплутати з серцевими проблемами. У попереку — важкість, напруга, простріли та біль, що віддає в ногу, особливо після сидіння або різкого руху.

 

Характерною ознакою є посилення болю після тривалої статичної пози та полегшення після руху. Якщо з’являється оніміння, слабкість у кінцівках або біль триває більше кількох тижнів — це вагомий привід звернутися до лікаря.

 

 

Чи реально зупинити розвиток остеохондрозу

 

Повністю повернути диск у стан «як у 18 років» неможливо, але можна істотно сповільнити зміни й позбутися болю. Основу лікування становить рух: регулярні вправи на зміцнення глибоких м’язів, розтягнення, корекція постави та щоденна активність. Медикаменти лише знімають запалення та біль, але не лікують причину.

 

Фізична терапія, масаж, кінезіотерапія, зміна робочих звичок, правильна організація робочого місця — все це зменшує навантаження на хребет. Чим раніше людина починає лікування, тим менший ризик грижі, стенозу та хронічного болю.

 

Остеохондроз — це стан, яким можна керувати. Головне — не чекати, поки біль стане постійним.